Ягуар машина производитель страна: Ягуар — страна производитель ( JAGUAR) – Список всех заводов, где производят Ягуар

Список всех заводов, где производят Ягуар

Где производят автомобили Ягуар?

Список всех заводов, где производят Ягуар

Немного странный вопрос, не правда ли? Известный автопроизводитель класса «люкс», давний конкурент «большой немецкой тройки», хотя и не с такой долей рынка. Тем не менее у этого «зверя» есть несколько темных пятен в его биографии, которые мы хотим прояснить.

Хотим вкратце напомнить историю бренда. А также опубликовать полный список каждого производства, где Jaguar строит свои знаменитые авто. Согласно политике компании, Ягуар управляет несколькими заводами, на которых собираются автомобили для определенного рынка. Поэтому одни находятся в Великобритании. Другие в Китае. Третьи в Бразилии.

История про Jaguar

Список всех заводов, где производят Ягуар

Компания, которую мы сегодня знаем как Jaguar, началась с предприятия, основанного двумя англичанами – любителями мотоциклов. Они оба носили имя Уильям – Уильям Лайонс и Уильям Уолмсли. В 1922 году в городе Блэкпул появилась вывеска, гласившая: Swallow Sidecar Company. Здесь выпускались мотоколяски.

 

Через 12 лет Уолмсли вышел из дела, что заставило Лайонса заняться поиском инвестора. В конце концов, на свет появилось новое имя – S. S. Cars Limited. Первая модель появилась в 1935 году: Jaguar 100. После Второй мировой войны было решено отказаться от неблагозвучного сочетания S.S. И компания стала именоваться Jaguar. Сэр Уильям Лайонс говорил, что это имя звучит более по-британски.

 

Ягуар всегда выделялся на общем фоне. Он стал символом автомобильной аристократии, утонченного вкуса, изысканного качества и технической добротности. Можно сказать, что Jaguar – это воплощение автомобильной Великобритании.

 

Сегодня бренд принадлежит компании Jaguar Land Rover, которая является «дочкой» индийского автомобильного гиганта Tata Motors. Ее штаб-квартира расположена в английском Ковентри.

 

Производство Jaguar: где и что

Список всех заводов, где производят Ягуар 

Где расположены сборочные линии компании, и какие модели они выпускают

 

Прежде всего, производство в Англии. И, конечно, головной завод Castle Bromwich Assembly в Бирмингеме. Здесь производят следующие модели:

Jaguar XE

Jaguar XF

Jaguar XJ

Jaguar F-Type

 

Завод в английском городе Солихалл выпускает:

Jaguar F-Pace

Jaguar XE

Jaguar XF

Jaguar XJ

 

В техническом центре Jaguar Land Rover Oxford Road (небольшой городок Райтон-он-Дансмор) производят спецпроекты вроде:

Jaguar XE SV Project 8

Jaguar F-Pace SVR

Jaguar F-Type SVR

 

В австрийском Граце находится контрактный завод Magna Steyr. Здесь делают:

Jaguar I-Pace

Jaguar E-Pace

 

На производственной линии JLR Бразилия в городе Итатиая собирается:

Range Rover Evoque

 

В Китае на совместном предприятии Chery Jaguar Land Rover в Чаншу строят:

Jaguar XF L

Range Rover Evoque

 

Jaguar Cars — Британский производитель легендарных автомобилей

Jaguar Cars BIG LOGO

Ягуар (Jaguar Land Rover Automotive PLC) – одна из наиболее знаменитых в мире марок которая известна своими стильными, грациозными и быстрыми машинами. Она гремела по всему миру, благодаря гоночным успехам 50-х годов и машинам сочетавшим уникальные технологии и выдающуюся скорость. Самая памятная из них “E-Type” культовое авто Лондона 60-хх годов. Сегодня создателями Ягуаров движет то же, что и основателями компании – желание делать машины которые были бы почти как живые. Машины гибкие, быстрые, ловкие, машины которые двигались бы как их тёска – Ягуар. У компании были взлёты и падения, но сейчас она ищет свой путь выпуская красивые и быстрые автомобили. Она обратилась к своему прошлому, чтобы марка продолжала двигаться вперёд, у неё славная история.

Jaguar E-Type 3.8 OTS

История становления Jaguar Cars

Ягуар был основан в Англии в ревущие 20-ые годы. Его 21 летний основатель Уильям Лайонс был полон решимости реализовать своё чувство стиля и деловые навыки. Лайонс объединил усилия с другом Уильямом Уолмсли в создании обтекаемых мотоциклов с коляской. Лайонс и Уолмсли   назвали своё предприятие “Сволоусаид Кар Компани”, коротко – “SS”. Лайонс также попробовал себя в автомобильном дизайне. Как и многие другие, в качестве основы для своих первых опытов, он использовал “Austin 7”. Машины хорошо продавались, но ему нужно было что-то более серьёзное. К 30-му г. Лайонс производил ряд моделей под брендом SS. Хотя некоторые из них были 4-х местными – все были длинными, спортивными и приземистыми. Первым настоящим прорывом стала модель “SS90” – 2-х местное авто, похожее на настоящий спортивный автомобиль. Лайонс хотел выпустить на рынок акции для роста компании. Уолмсли, не согласившись с ним, покинул Ягуар. По советам рекламного агентства Лайонс изменил название бренда с “SS” на “SS Jaguar”.

Jaguar SS90

SS90

В 35-м году на свет появилось новое детище, спорткар “SS Jaguar 100”. Будучи быстрее “SS90”, сочетая мощность и манёвренность, спорткар быстро завоевал уважение у автолюбителей. Благодаря силовой установке объёмом в 2,5 л., “CC 100” был не только красивым, но и быстрым – машина для людей с авантюрной жилкой. Она приобрела популярность, собрали более 300 экземпляров. “SS100” идеально подходила для гонок считаясь образцом гармонии дизайна и технологий неподвластных времени.

Когда началась 2-я Мировая война, завод приостановил выпуск автомобилей занявшись производством деталей для артиллерии и авиации. Одновременно Лайонс планировал выпуск нового двигателя после окончания войны. Он собрал инженеров и каждую ночь, в ожидании бомбёжек, команда обсуждала новую модель двигателя, которая выведет компанию на мировую арену. Когда в 1945 году снова воцарился мир, они были готовы.

 

Результатом стали легендарные моторы “XK”. Эти мощные рядные шестёрки, с двумя верхними распредвалами выдавали 160 л/с., но после войны кое-что изменилось. Дурная слава нацистских подразделений CC вынудила Лайонс поменять название предприятия. Аббревиатура “SS” была опущена, и компания стала называться “Jaguar Cars”. В 48-м г. переименованная компания выпускала двигатели ХК и отличное новое шасси, но у неё не было спортивного кузова. Лайонс решил разработать совершенно новый автомобиль, который принёс бы компании известность.

Ягуар ЛОГО

В результате в 1948 году появился элегантный 2-х местный спорт кар “XK120”. Машина восхитила публику и сразу же стала классической но люди сомневались, что она может разгоняться до заявленных 190 км/ч (120 миль/ч). Чтобы убедить скептиков был организован заезд на скорость с участием одного из испытателей Ягуара. От него зависело сможет ли машина оправдать своё название. Автомобиль проявил себя лучше чем планировалось. Пресса увидела как он достиг скорости 214 км/ч. На компанию нахлынула лавина заказов. Завод едва с ними справлялся. Списки ожиданий выросли ещё больше, после дебюта машины в гонке серийных автомобилей в Сильверстоуне, в августе 1949 года. Лайонс предоставил 3 экземпляра известным профессиональным пилотам. “XK120” взяли первые 2 места и почти завоевали 3-е, став лидером. Репутация начала расти. Честолюбивый Американский гонщик Филл Хилл хотел заполучить такую машину. В 1970 годы он приехал в Англию и рассказал о своём желании:

“Красавец, верхний распредвал, двойные выхлопные трубы, можно проехаться? Конечно!”

Хилл выступал на MG и работал механиком в Лос-Анджелесе когда был отправлен на курсы повышения квалификации на завод Ягуар. Как сотрудник завода он получил скидку на автомобиль считая, что “ХК120” поможет ему проявить себя как гонщика.

“Я договорился с Калифорнийской компанией, в которой работал, что возьму одну из машин из партии предназначавшейся для неё, а компания продаст мой MG. Заняв денег у родственников я смог выкупить машину, затем выступил на ней в гонке. Я одержал свою первую победу в 60-м именно на этой машине, в Пеббл-Бич”.

Была потрясающая гонка. У Хилла сломалось сцепление и пришлось стартовать из хвоста пелотона. Каким-то чудом машина продолжала ехать и он одержал победу. Пеббл-Бич укрепила репутацию как гонщика, так и автомобиля.

Jaguar XK120

Jaguar XK120

Как и “SS100” в своё время “ХК120” привлекал любителей и профессиональных гонщиков со всего мира которым была нужна конкурентоспособная машина. “ХК120” начал выигрывать кузовные гонки и ралли. Став одним из самых успешных раллийных автомобилей в истории, он снова сделал дубль в Сильверстоуне. Эти успехи убедили Лайонса в том, что завод должен начать выпускать машины исключительно для гонок.

Но именно аэродинамичный “D-Type” представленный весной 1954 года сделал Ягуар легендой гонок. Он был создан исключительно ради скорости. Конструктор Малкольм Сейер использовал в работе авиационные принципы. Тонкий алюминиевый кузов устанавливался на лёгкую раму типа монокок. Машина была ориентирована на длинные гонки, такие как Ле-Ман, в котором дебютировала в 54-ом году. Гонка превратилась в дуэль Ягуара и Феррари.

“Мос занимает позицию напротив 12-го номера. Роуд и Ворт напротив 14-го и 15-го, осталось 30 секунд… Зрители замерли… Отмашка флагом и Стерлинг бросается к машине, невероятное напряжение тонет в рёве моторов на старте гонки в Ле-Мане. Машины срываются с места. 5-й номер Феррари, 11-й Каненгем, 10-й Телбот, Феррари номер 3 и 4.”

По ходу гонки более объемный мотор Феррари, обеспечил 90-секундное преимущество над Ягуаром, но вопреки всему пилоты Ягуара Тони Роут и Дункон Хемилтон смогли завоевать 2-е место. В следующем году Ягуар добавил к моторам инжектор, подняв мощность до 300 л/с., и вернулся в Ле-Ман уверенный в своих силах.

“Следует отмашка флагом. Гонщики устремляются к своим автомобилям. Первым в бой уходит Кастилотти на Феррари, сразу за ним – Ягуар.”

Весь день и всю ночь Ягуар вёл сражение с Феррари и Хуаном Мануэлем Фанхио на Mercedes. На следующее утро в гонке остался лишь 21 участник из 58. Ягуар был в их числе и вдруг – трагедия. “Серебрянная стрела” врезалась в Austin Healey и вылетел с трассы, загоревшись прямо в толпе болельщиков. Зрители оказались в ловушке. 80 человек погибли. Мерседес вышел из гонки, а все Феррари сошли с трассы из-за механических проблем. Гонка была продолжена и Ягуар под номером 6 первым пересёк финишную черту. Но радость победы была омрачена трагедией, в том числе и тем фактом что по дороге на гонку погиб сын Уильяма Лайонса. В 1956 году Ягуар снова привёз в Ле-Ман “D-Type”, чтобы доказать, что его победа не была случайной и снова выиграл. В 1957 году “D-Type” вновь поразил зрителей завоевав 1-е, 2-е, 3-е, 4-е и 6-е места. Такое гоночное прошлое объясняет почему уцелевшие “Ди-Тайпы” сейчас стоят больше миллиона долларов.

LeMans Jaguar D-Type 1954

D-Type

Славные времена пошли по ветру когда в 1957 году произошёл пожар на заводе Ягуар. Он грозил катострафическими последствиями, но был вовремя потушен и вскоре главный конвейер по сборке седанов запустили вновь. К сожалению оборудование для производства “D-Type” было уничтожено. Пожар заставил Ягуар на некоторое время сосредоточиться на седанах. Компания выпускала целый ряд моделей но было ясно, что наибольшее внимание привлекают спорткары.

 

Опыт полученный в гонках был применён при создании новых моделей, в частности приемника “ХК120” – “ХК140” более мощного и с лучшей управляемостью. В 1957 году появился и “ХК150”. У него были дисковые тормоза, а настоящим ценителям была доступна версия двигателя мощностью в 265 лошадей. Серия “XK” была очень успешной, но настала пора разработать замену и для неё.

Jaguar XK150

XK150

В 1957 году началась работа над “E1A” – прототипом нового спорткара Ягуар. На первый взгляд он был похож на “D-Type”, но он не был гоночным автомобилем. Этот лёгкое и мощное авто было создан для того, чтобы быстро ездить по обычным дорогам, а не гоночным трассам.

Культовая модель Jaguar E-Type

В 1960 годы появилась новая модель. Она стала культовой для своей эпохи. Красавец “E-Type” или “XK-E” именно так он назывался в США, разгонялся до 240 км/ч и при этом был очень стильным. 265 жеребцов разгоняли автомобиль до сотни, меньше чем за 7 секунд. На эту машину было приятно не только смотреть, но и ездить на ней. Весь драйв и элегантность стояли меньше чем Aston Martin и в трое меньше чем Ferrari. “E-Type” продолжил соперничество Ягуара и “Гарцующего жеребца” на трассе. Его успехи заставили Феррари разработать модель “250 GTO“, Ягуар ответил облегчённой версией “E-Type”. Было собрано лишь 12 инжекторных охотников на Феррари. Максимальная скорость автомобиля превышала 270 км/ч., он несколько раз одерживал верх и затем был продан с аукциона более чем за миллион долларов. Чтобы быть впереди всех и на обычных дорогах Ягуар начал работу над более габаритным, семейным “E-Type”. В 1966 году появилась более практичная 4-х местная модель “2+2” для семей с детьми, при этом она не потеряла скорость. В Ле-Мане, в 66-м, использовалась модель “XJ13“.

1963 Jaguar E-Type Le Mans
E-Type Le Mans
1963 Jaguar E-Type Le Mans Racer

Эти машины были очень популярны среди автолюбителей. Некоторые сформировали клубы владельцев Ягуаров, где могли проверить свои навыки и научиться выжимать из машин максимум. Многие клубы организовывали курсы, которые позволяли водителям испытывать автомобили в боевом режиме. Это создало базу верных фанатов Ягуара из старого и молодого поколения, которые продолжают соревноваться и сейчас. В 1969 году появился “E-Type” второго поколения. Компания не пошла на полную переработку привнеся лишь косметические изменения, например, откидные фары, увеличенные габаритные огни и поворотники переместившиеся под бампер. Главные перемены произошли под капотом. Двигатель был модифицирован, чтобы соответствовать новым ограничениям на содержание вредных выбросов в выхлопе, введённым в США. Это ударило по скорости – главному достоинству машины. Ягуар понял, что необходимо вернуть покупателям драйв, поручив опытным инженерам – Волтеру Хессену и Гери Манди, разработать 12-ти цилиндровый мотор.

“Мы хотели сделать выдающийся двигатель. Было необходимо, чтобы автомобиль хорошо продавался в Америке. Для этого требуется что-то получше чем V-образная восьмёрка, столь широко распространённая там.”

В 1971 году новый 12-ти цилиндровый мотор появился на “E-Type” третьего поколения. Двигатель вернул Ягуару былую гоночную славу. Гонщик ветеран и основатель знаменитой команды “Group 44” – Боб Тулиус пилотировал один из 2-х заводских “Е-тайпов” в гонке на “Road Atlanta” в 75-ом. Автомобиль оснастили 12-ти цилиндровым мотором объёмом в 5,3 л., с четырьмя карбюраторами Стромба, выдавшем 450 лошадей. Гонка на Роуд Атланта превратилась в битву Ягуаров. К 12-му кругу Тулиус опережал всех на 30 секунд. Он стал первым на финише, увенчав успехом двухлетние усилия Ягуара направленные на победу в этой гонке. Но гоночных успехов было не достаточно для спасения “E-Type”.

Ягуары E-Type

E-Type

Мировой рынок сильно изменился и эпоха “E-Type” подошла к концу в 74-ом. Один из самых известных спорткаров выиграл много гонок и был продан в количестве более 70 тыс. экземпляров. В тот же период в отставку ушёл Уильям Лайонс – сердце и душа компании, один из величайших дизайнеров в мире. Наступило время перемен.

1961 Jaguar E-Type Convertible
XKE – Convertible
1961 Jaguar E-Type Convertible

Ягуар Современности

Ягуар выпустил целый ряд представительских автомобилей отделанных деревом и кожей, но их дизайн серьезно устарел к середине 60-х. На смену им пришла модель которая по задумке должна была обеспечить компании гигантский скачёк вперёд – “XJS”.

1992 Jaguar XJS

XJS

Представленная в 68-м модель стала ещё одним шедевром Лайонса, установив новые стандарты автомобильного дизайна и технологий. Оригинальные модели “XJS” были главным источником доходов почти 2 десятилетия. Конечно о скорости никто не забывал. В 1975 году появилась модель с инжекторным 12-ти цилиндровым двигателем который обеспечил потрясающие скоростные качества.

XJ-S Trans-Am
XJ-S Trans-Am
Jag

Машина была быстрой и элегантной. Она тоже привлекала внимание Боба Толиуса и его команды – “Group 44”. Компания добилась некоторых успехов в гонках продолжая работать над новыми моделями, например, над “XJ220“. Однако острая конкуренция вынудила Ягуар на поиски нового финансового партнёра. “Ford Motor Company” предложила 2,5 млрд дол. и в 1990 году началась новая эпоха.

XJ220

XJ220

Представители Форда уверяли, что сохранят наследие Ягуара, мир хотел увидеть конкретные результаты. Форд не только занялся решением проблем связанных с качеством и издержками но и приступил к исполнению желаний покупателей – созданию настоящего спорт кара Ягуар. Такого как прославленный “XK”.

“ХК8″ стал для поклонников Ягуара продолжателем традиции великих спорткаров прошлого. Это первый спорткар за долгие годы, который убедил всех в том, что марка попала в правильные руки. Он привлекает внимание, люди будут выходить на улицу чтобы просто посмотреть на него.”

“ХК8” удостоился всеобщей похвалы, хотя и не был единственным новым авто выпущенным заводом. В 1999 г. было запущено производство “S-Type”. Машина ориентировалась на покупателей которым были необходимы спортивные, стильные, среднеразмерные сeданы.

В след за “С-Тайпом” в 2002 г. свет увидел “X-Type”, расширивший модельный ряд Ягуара до 4-х авто. Спортивный седан с полным приводом предназначался для молодых поклонников марки, которым стандартные Ягуары казались не достаточно спортивными. Так или иначе тон деятельности марки должен был задать “ХJ”. В 2003-м г. появился обновленный “ХJ” с кузовом из алюминия.

Модельный ряд Jaguar XJ

Модельный XJ

Больше половины автомобилей проданных Ягуаром, с момента основания, пришлось на долю “XJ”. Салон совмещал привычную кожу и древо, давая ощущение роскоши. Но авто выделялось, в первую очередь, скоростью (особенно модификация с нагнетателем). Ревнители марки уверяют, что этот автомобиль достоин имени Ягуар. “Jaguar Cars” прошёл путь протяжённостью в 80 лет со дня основания 20-ти летним парнем. Хотя Уильяма Лайонса уже нет с нами, его наследие живо в марке которую он создал, в Ягуарах дня сегодняшнего и будем надеяться завтрашнего. Ягуар оставил неизгладимый след на автомобильном ландшафте.


Официальный сайт.

новости, модели, обзор машин Ягуар — все модели, новинки, линейка Jaguar — сайт За рулем www.zr.ru

С помощью концепта компания Jaguar Land Rover демонстрирует свое видение автономных, электрических и совместно используемых технологий будущего.

4644 просмотра

Напечатанную на 3D-принтере лапу используют для испытаний лакокрасочного покрытия на прочность.

10636 просмотров

Cпорткар получил 5-литровый мотор V8 мощностью 450 л.с., обновленные капот, бамперы и оптику, а также некоторые изменения в салоне.

10997 просмотров

Jaguar начинает кампанию по изменению официального определения слова «auto» в Оксфордском словаре английского языка (OED).

24503 просмотра

Сотрудничество между двумя производителями может оказаться значительно шире, чем планировалось ранее.

24564 просмотра

Он бился за рулем чаще всех телеведущих и даже некоторых гонщиков, но это не останавливает Хаммонда. В его личном гараже машины от американских маслкаров до европейских внедорожников — телеведущего постоянно бросает из крайности в крайность.

31839 просмотров

Jaguar Land Rover намерен использовать искусственный интеллект для повышения комфорта в поездках.

28783 просмотра

Эксперты «За рулем» протестировали три премиум-кроссовера и на основе испытаний и данных производителей подготовили подробный технический справочник.

14519 просмотров

Двух новичков сегмента компактных премиум-кроссоверов — одного с бензиновым турбомотором, другого с атмосферником — проверяет в деле бодрый дизельный Jaguar. Чья возьмет? Ставки принимаются!

65479 просмотров

В головном офисе Ягуара еще не решили, привозить ли в Россию обновленный седан XE. Зато кроссовер Jaguar F‑Pace в исполнении SVR появится у нас почти наверняка. Под ка

Jaguar — Вікіпедія

Jaguar Cars Ltd. — британська автомобільна компанія, що спеціалізується на виробництві лимузинів класу «люкс», спортивних купе та гоночних авто для змагань серій GT-2 та Le Mans. В 1989-2008 роках була однією з преміум марок, що як самостійний підрозділ належала Ford Motor Company. В березні 2008 продана Фордом разом з Land Rover індійській компанії Tata Motors.

Початок[ред. | ред. код]

Усім відомо: стильний і надійний британський автомобіль — це Jaguar. Але всесвітньо відома марка не належить до самих ранніх. Початок їй було покладено в 1922 році, коли англійці Вільям Лайонс (William Lyons) і Вільям Уолмслі (William Walmsley) організували фірму Swallow Sidecars (SS), яка займалася виготовленням мотоциклетних колясок. Незабаром фірма почала ставити оригінальні кузови на машини відомих марок, зокрема Austin, Wolseley і навіть Fiat.

Ці автомобілі користувалися достатньою популярністю, але справжній успіх прийшов після 1931 року, коли у виробництво були запущені моделі спортивного характеру на шасі від фірми Standard, і відповідно абревіатура «SS» отримала нову розшифровку — Standard Swallow.

Standard Swallow SS1 (1931—1936)

Складальне підприємство, де на початку 30-х робітники працювали над виробництвом моделі SS I.

Модель SS I випускалася в 1931—1936 роках у двох модифікаціях — 16HP (тобто 16 к.с.) і 20HP, за тодішньої системи обчислення податкової потужності. Перша несла під капотом дволітровий шестициліндровий двигун потужністю 46 к. с., другий — мотор об’ємом 2,6 л, що видавав 58 к. с. З 1934 року їх обсяг і потужність збільшилися до 2,1 л і 62 к. с. та 2,7 л і 72 к. с. відповідно. Паралельно (з 1932 року) будувалася більш дешева модель SS II в модифікаціях 10HP з чотирициліндровим мотором об’ємом 1,35 л (37 к. с.) і 12HP з мотором 1,6 л (45 к. с.).

Модель SS II поступалася SS I не тільки в потужності, але і в ціні.

З 1936 року в модельному ряду англійської марки з’явилися престижні седани моделі SS I і SS II.

Друге покоління машин SS побачило світ у 1935 році з початком випуску моделі SS90, на яку ставили двигун 2,7 л, який розвивав 90 к. с. і розганяв машину до 145 км/год. З 1936 року веде відлік лінія престижних седанів SS. Такими стали моделі SS 11/2-Litre і SS 21/2-Litre, які вперше і були названі Ягуарами. На першому ставили двигун об’ємом 1,6 л і потужністю 42 к. с., а на другий — 104-сильний. Але особливо славилися родстери SS100, що одержали 115-сильний двигун. У 1938 році додався ще один седан — Jaguar SS 31/2-Litre з мотором об’ємом 3485 см³ і потужністю 125 к. с.

Jaguar Mk V (1949—1951)

Післявоєнний час[ред. | ред. код]

Без особливих змін виробництво цих моделей продовжили після Другої світової війни. Цього разу машини називалися Mk IV. Вони отримали, крім седанів, кузов кабріолет, а назва марки остаточно змінилося на Jaguar, оскільки абревіатура SS викликала зовсім небажані асоціації. Наступне покоління — Mk V — з’явилося в 1949 році і як і раніше відрізнялося консервативною зовнішністю з вузькими капотами, підніжками, вертикальними радіаторами і виступаючими крилами, але вже мало незалежну передню підвіску.

Після війни марка стала називатися Jaguar, а з назв моделей зникло скорочення «SS», поступившись місцем позначенню Mk IV.

У 1949 році на ринок вийшла нова модель — Mk V.

Продовжилася і лінія спортивних Ягуарів. Її представляла модель XK120, яка на Лондонському автошоу 1948 виробила таку сенсацію, що було ухвалено рішення про серійне виробництво машини. «Серцем» автомобіля став новий шестициліндровий двигун об’ємом 3,4 л завдяки двом верхнім розподілвалів і напівсферичним камер згоряння, що видавав 160 к.с. Цей двигун інженери фірми спроектували у воєнні роки під час довгих нічних протипожежних чергувань на заводі. Машина, що випускалася в різновидах купе, кабріолет і родстер, відрізнялася витонченим зализані кузовом, а в деяких варіантах і з повністю закритими задніми колесами.

XK120 — одна з найвдаліших моделей Jaguar. З’явившись в 1948 році в образі концепту, вона вбила наповал весь автомобільний світ.

Спочатку машина мала дерев’яний каркас, на якому кріпилися алюмінієві панелі, і лише в 1950 році отримала кузов з штампованих сталевих панелей. Автомобіль розвивав до 193 км/год (120 миль на годину — звідси і назва моделі), через що був визнаний найшвидкіснішої у світі серійної машиною. На версію XK120SE ставили форсований 180-сильний двигун.

Продовженням цієї серії стала в 1954 році модель XK140 з 180-сильним, а потім з 192-сильним двигуном. Вона розвивала швидкість вже 225 км/год (140 миль на годину). З 1957 по 1961 рік випускався Jaguar XK150 з базовим мотором 3.5 на 253 к.с.

У 1954 році вийшов Jaguar XK140. Машинка була вже значно могутніша і швидша попередниці.

Jaguar C-Type (1951—1953) Jaguar D-Type (1954—1957)

Одночасно фірма пробувала свої сили і в перегонах. У 1951—1953 роках у 54 примірниках був випущений Jaguar C-Type з аеродинамічним кузовом. У ньому використовувалася механіка від Jaguar XK120. Форсований двигун розвивав до 205 к.с. У 1951 році ця машина виграла 24-годинну гонку в Ле-Мані (Le Mans), а потім ще раз у 1953-му, пройшовши всю трасу з середньою швидкістю 170 км/год. Культовим автомобілем, предметом заздрощів колекціонерів, став і Jaguar D-Type (1954—1957), який був побудований в кількості 88 штук. Ця машина також показувала відмінні результати в Ле-Мані: наприклад, в 1957 році D-Type зайняли п’ять із шести перших місць, включаючи перших і других.

Jaguar C-Type з 205-сильним мотором зумів два рази перемогти в легендарному добовому марафоні Ле-Ман.

У наш час гордістю колекціонерів вважається Jaguar D-Type, якого в період з 1954-го по 1957 рік випустили в кількості всього 88 штук.

Повністю новий післявоєнний седан з понтонний кузовом почав випускатися тільки в 1950 році. Він отримав назву Mk VII. За ним пішли седани Mk VIII (1957—1959) і Mk IX (1958—1961), з досить консервативною «пузатої» зовнішністю.

Jaguar Mk VII став першим абсолютно новим седаном англійської марки в післявоєнний час.

Одночасно з’явилася і лінія невеликих седанів, яка почалася з моделі Mk I (1955—1959) — це був перший Jaguar з несучим кузовом. Її розвитком став Mk II (1959—1966). Швидкохідний Mk II 3.8, що досягав швидкості 200 км/год і мав об’ємний багажник, отримав репутацію машини особливо зручною для нальотів на банки. Втім, Jaguar Mk II активно використовувався і в поліції.

1960-ті роки[ред. | ред. код]

У 1961 році з’явилася й модель Mk X з динамічнішими обрисами, що змінила Mk IX. Вона отримала двигун вже 265 к.с. З 1966 року її змінив Jaguar 420 c 6-циліндровим двигуном об’ємом 4235 см3 і потужністю 245 к.с. Паралельно випускався Jaguar S-Type (з 1964-го по 1968 рік). Він поставлявся з моторами 3,4 л (210 к.с.) або 3,8 л (220 к.с.).

Красень S-Type розвивав потужність 210 або 220 сил і випускався в період з 1964-го по 1968 рік.

Jaguar E-Typ (1961—1974)

У 1961 році з’явився знаменитий Jaguar E-Type (відомий також як XK-E). Його дизайном займався спеціаліст з аеродинаміки Малькольм Сейєр. Цей спортивний автомобіль з «розплющені кузовом» оснащувався мотором 3.8 на 265 к.с. і розвивав швидкість до 241 км / год. Пізніше машини стали оснащувати двигуном 4.2 тієї ж потужності. Незвичайний зовнішній вигляд, видатна динаміка і невисока ціна забезпечили ягуаровскому спорткару популярність. Особливо добре «і-тайпа» купували американці. Для них, на додаток до двомісним купе і родстер, з 1966-го почали робити Чотирьохмісне купе 2+2, що як опція могло оснащуватися «автоматом». Модель E-Type випускали до 1974 року і всього за 13 років зробили понад 70 тисяч машин.

1970-ті роки[ред. | ред. код]

З 1971 року на спорткари третього покоління почали встановлювати двигуни V12 об’ємом 5343 см3 і потужністю 272 к.с.

У 1966 році компанія Jaguar увійшла до складу концерну BMC (British Motor Corporation), який був перейменований в BMH (British Motor Holding). Уже в 1968-му було злиття з концерном Leyland, і нове об’єднання отримало назву British Leyland Motor Corporation.

Daimler DS420 (1968—1992)

Однак фірма Jaguar у його складі зберігала істотну самостійність, принаймні стосовно модельного ряду: він ніяк не був уніфікований з іншою продукцією концерну. Крім того, в результаті низки корпоративних злиттів ще в 1960 році в підпорядкуванні у Ягуара опинилася найстарша британська марка Daimler, що має віддалені родинні стосунки з німецьким концерном Daimler-Benz. Після «ягуарізаціі» моделі англійської Даймлера стали втрачати первісну оригінальність.

Виняток становив тільки ряд лімузинів, включаючи солідний Daimler DS420, який випускався з 1968-го по 1992 рік. Взагалі ж з початку 1960-х років назва Daimler отримують седани Jaguar у найдорожчої комплектації. Першим з них в 1961 році став Daimler Sovereign, Люксова версія моделі Jaguar 420. Так тривало до 2002 року, після чого три роки назва Daimler не використовувалась, і лише в 2005-му з’явився новий Daimler Super Eight.

Плодом союзу марок Jaguar і Daimler стала модель DS420. Розкішний і дорогий автомобіль випускався аж до 1992 року.

З 1968 року відразу замість трьох седанів — Mk II, S і 420 — випускається модель Jaguar XJ. Спочатку вона отримала 245-сильний двигун об’ємом 4235 см3. З 1972 року виготовляється модель XJ12 з 12-циліндровим 253-сильним двигуном, а з 1974-го на неї ставиться вже 285-сильний двигун. У 1975—1978 роках будувалися і купе серії XJ.

Jaguar XJ Серія І (1968—1973)

У 1968 році моделі серій Mk II, S і 420 замінили однієї єдиної — XJ.

У 1972 році на ринку з’являється 253-сильний Jaguar XJ12, оснащений 12-циліндровим двигуном.

Спортивну лінію після моделі XKE продовжив Jaguar XJS також з 12-циліндровим мотором. Випускалася і менш дорога версія з «шісткою» в 3590 см3 і 228 к.с. Ця модель виявилася довгожителем: її виробництво тривало з 1975-го по 1996 рік.

Спорткар Jaguar XJS затримався у виробництві надовго, його штампували в період з 1975-го по 1996 рік.

Jaguar XJ220 (1992—1994)

1980-ті роки[ред. | ред. код]

Однак для справжніх шанувальників швидкості подарунком став суперкар Jaguar XJ220, що з’явився у вигляді концепту в 1988 році. Число 220 в назві моделі означало проектну швидкість в милях на годину. Цю машину з дуже низьким клиноподібним кузовом оснастили 500-сильним двигуном об’ємом 6,2 літра. Крім того, машина отримала всі провідні колеса. Але в серію пішла версія з мотором 3.5 V6, оснащеним двома турбінами. Він видавав 549 к.с. Jaguar XJ220 випускався з 1992 по 1994 рік і аж до появи машини McLaren F1 вважався найшвидшим серійним автомобілем у світі.

Jaguar XJ220, незважаючи на вік (машина з’явилася в 1988 році), досі може зніматися у фантастичних фільмах. Та й його динамічні характеристики донині викликають повагу.

1990-ті роки[ред. | ред. код]

У 1993 році гоночний Jaguar XJ220C приніс фірмі перемогу на гонках в Ле-Мані в класі GT.

У 1989 році разом з маркою Jaguar Daimler опинився у володінні компанії Ford, яка прагнула отримати контроль над престижним європейським брендом, здавна (ще з часів моделі XK120) користувався великою популярністю в США. У 1996-му морально застарілу модель XJS змінив спорткар XK8 з дизайном в стилі легендарної моделі E-Type, оснащений 284-сильним мотором 4.2. Існував і компресорний варіант XKR, який видає 363 к.с. Після рестайлінгу в 2006 році ця модель стала називатися просто XK. У 2009 році автомобіль отримав сучасний восьмициліндровий двигун 5.0 (385 л.с.) з безпосереднім упорскуванням.

Застарілий XJS після переходу марки під контроль Ford змінило купе XK8.

«Заряджена» модифікація XKR може похвалитися 510 «конями» п’ятилітрового двигуна з приводним нагнітачем і розганяється до сотні за 4,8 с.

Jaguar S-Typ (2000—2007)

2000-ні роки[ред. | ред. код]

У 2000 році модельний ряд седанів поповнила модель S-Type, яку оснащували або 238-сильним, або 276-сильним двигуном. З 2003-го почалося виробництво моделі S-Type R з турбонадувом, що має потужність 390 к.с.

Седан S-Type — автомобіль нової ери, але через його специфічну зовнішність продажі не стали дуже високими.

Jaguar X-Typ (2001—2009)

У 2001 році дебютував седан Jaguar X-Type, побудований на одній платформі з Фордом Mondeo, — найкомпактніший із сучасних Ягуарів. Однак X-Type успіхом не користувався. Планувалося продавати 100 машин на рік. Але за вісім років зробили тільки 350 тисяч автомобілів. У результаті керівництво компанії вирішило, що 2009 рік стане для моделі X-Type останнім.

Незвичайний концепт чотирьохдверного седана C-XF, показаний у 2007 році на автосалоні в Детройті — ознаменував для компанії з Ковентрі початок нової ери. Інженери Ягуару готували заміну седану S-Type, який погано продавався. Нова модель бізнес-класу Jaguar XF, дебютувала на Франкфурті-2007, стала першим по справжньому сучасним Ягуаром. Проте, в новому вигляді машини можна було розгледіти риси класичних хижаків. Зате автомобіль був доверху начинений різними високотехнологічними новинками. Чого тільки коштувала виїжджаюча шайба-селектор коробки перемикання передач JaguarDrive.

Спочатку на XF ставили бензиновий V6 3.0 і «вісімку» об’ємом 4,2 л, а також турбодизель об’ємом 2,7 л. У 2009 році на зміну силового агрегату 4.2 прийшов п’ятилітровий бензиновий двигун. Крім того, з’явився і новий трьохлітровий дизель об’ємом 3 л і потужністю 270 к.с., що видає 600 Нм.

«Заряджена» R-версія XF оснащується тим самим двигуном 5.0 з приводним нагнітачем Roots, що і спортивний XK. Це дозволяє седану XFR розганятися від 0 до 100 км/год за 4,9 с.

У зв’язку з великими фінансовими проблемами компанія Ford розглядала можливість продажу неприбуткових підрозділів, включаючи і Jaguar. У результаті компанії Jaguar і Land Rover в 2008 році дісталися індійському автогігантові Tata за 2,3 мільярда доларів. За умовами операції індуси отримали у власність усі активи фірм, заводи у Великій Британії, а також права на торговельні марки, включаючи бренди Daimler і Lanchester. Глава Tata Motors Ратан Тата пообіцяв всіма силами сприяти подальшому процвітанню знаменитих марок, не переносити виробництво з Англії і надати британцям карт-бланш у питаннях розробки нових моделей.

Після приголомшливого успіху моделі XF компанія почала готувати седан, який змінив би гарний, але набридлої XJ. Влітку 2009 року відбулася презентація абсолютно нового седана XJ з алюмінієвим кузовом. Зовнішність новинки витримана в стилі, заданому моделлю XF. Підвіску також уніфікували з XJ.[1]